Гарантії захисту трудових прав викривачів

Загальні засади та підходи щодо гарантій захисту трудових прав викривачів, що викладені у роз’ясненні НАЗК від 01.06.2022 №8 «Щодо гарантій захисту трудових прав викривача».

Документом визначено, що загальні засади та підходи щодо гарантій захисту трудових прав викривача закріплені у Директиві Європейського Парламенту і Ради ЄС 2019/1937 від 23.10.2019 про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Європейського Союзу (далі – Директива).

Так, відповідно до ст. 19 Директиви держави-члени вживають необхідних заходів для заборони будь-якої форми переслідування осіб, які повідомили про порушення, зокрема:

• відсторонення, скорочення, звільнення чи рівнозначних заходів;
• пониження на посаді чи ненадання підвищення за посадою;
• передачі повноважень, зміни місця роботи, зменшення розміру заробітної платні, зміни графіка роботи;
• незабезпечення навчання;
• негативної оцінки роботи чи рекомендації для працевлаштування;
• дискримінації, несприятливого чи несправедливого ставлення;
• непереведення тимчасового трудового договору в постійний трудовий договір у випадку, коли у працівника були законні очікування, що йому буде запропоновано постійну роботу;
• непоновлення чи передчасне припинення тимчасового трудового договору;
• унесення до «чорних» списків на основі офіційних чи неофіційних домовленостей у сфері чи галузі промисловості загалом, що може потягти за собою неможливість в майбутньому працевлаштуватися в певній сфері чи галузі, тощо.

Правові норми щодо захисту трудових прав викривачів в Україні містять КЗпП та Закон України «Про запобігання корупції»  (Надалі – Закон).

Так, ст. 2¹ КЗпП передбачено заборону будь-якої дискримінації у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників через повідомлення, а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 53³ Закону  права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону. Тобто з цього часу викривач здобуває певний імунітет від застосування до нього негативних заходів впливу.

Закон гарантує захист трудових прав викривача, прямо вказуючи на найбільш поширені форми негативних заходів впливу, які керівнику або роботодавцю заборонено застосовувати до викривача у зв’язку з повідомленням, одночасно залишаючи перелік таким форм відкритим, тобто невичерпним.

Так, згідно з ч. 1 ст. 53⁴ Закону викривачу не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, його не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням.

До негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або роботодавця вибіркового характеру, які не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до працівника у подібних ситуаціях раніше.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 53⁴ Закону викривачу не може бути відмовлено в укладенні чи продовженні договору, трудового договору (контракту) у зв’язку з повідомленням.

Також забороняється створювати перешкоди викривачу у подальшому здійсненні трудової, професійної, господарської, громадської, наукової або іншої діяльності, проходження ним служби чи навчання, а також вживати будь-яких інших дискримінаційних заходів у зв’язку з повідомленням.

Детальніше – у роз’ясненні НАЗК від 01.06.2022 №8 «Щодо гарантій захисту трудових прав викривача».

Окрім цього, провідний уповноважений з антикорупційної діяльності Служби автомобільних доріг у Київській області  просить громадськість області та небайдужих громадян про відому інформацію щодо протиправних дій з боку службових осіб САД у Київській області, повідомляти у будь-який зручний спосіб, зокрема:

Повідомлення без зазначення авторства розглядаються як анонімні. Вимоги до анонімних повідомлень про корупцію і порядок їх розгляду визначаються частиною п'ятою статті 53 Закону.

Звертаємо увагу, що повідомлення, які надходять через електронну пошту Служби, направляються з підписом у сканованому вигляді.